Новації Закону про повну загальну середню освіту

Набув чинності Закон про повну загальну середню освіту

Дізнайтеся, які новації ввів закон для

1.     директорів і педагогів

2.     учнів і батьків

16 січня 2020 року ВРУ прийняла Закон України «Про повну загальну середню освіту», 13 березня Президент його підписав, а вже 18 березня він набув чинності. Змінилась не лише назва закону. У ньому чимало новацій для директора та педагогів, учнів та їхніх батьків. Розповімо про основні з них.

Новації для директора

Обрання на посаду — за конкурсом. Керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти обиратимуть на посаду за конкурсом.

Керівника приватного, корпоративного закладу загальної середньої освіти обирає та призначає на посаду засновник (засновники) відповідно до установчих документів закладу освіти.

Конкурсну комісію формує та затверджує засновник закладу освіти. У ній — від 6 до 15 осіб.

До складу комісії входитимуть представники:

·        засновника (посадові особи органу державної влади чи депутати відповідного представницького органу місцевого самоврядування) — не більше однієї особи від однієї фракції чи групи;

·        відповідної місцевої держадміністрації чи територіального органу центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти;

·        громадських об’єднань керівників закладів освіти, професійних об’єднань педпрацівників, районної (міської) профспілкової організації та інших громадських формувань;

·        експертів, фахівців у сфері загальної середньої освіти тощо.

Засновник зобов’язаний забезпечити відеофіксацію та (за можливості) відеотрансляцію конкурсного відбору і оприлюднити на своєму сайті відеозапис протягом одного робочого дня з дня його проведення.

У межах конкурсу керівник закладу повинен представити перспективний план розвитку закладу загальної середньої освіти.

Строковий трудовий договір. Його укладатимуть із директором на шість років на підставі рішення конкурсної комісії.

Якщо директора призначили на посаду вперше, з ним укладатимуть трудовий договір строком на два роки. Після закінчення строку дії трудового договору та за умови належного його виконання строк дії договору продовжують ще на чотири роки без проведення конкурсу.

Особа не може бути керівником одного і того ж закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд. Це не стосується закладів, розташованих у населених пунктах з одним закладом загальної середньої освіти.

Керівник закладу освіти, крім приватного, зобов’язаний протягом першого року після призначення на посаду пройти курс підвищення кваліфікації з управлінської діяльності обсягом не менше 90 навчальних годин.

До 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи мають припинити безстрокові трудові договори з керівниками закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років без проведення конкурсу. З керівниками, які отримують пенсію за віком, — на один рік.

Збільшення фінансової автономії. Закон надає більше можливостей використовувати власні кошти закладам освіти. Зокрема, щоб:

·        формувати структуру закладу та його штатний розпис;

·        оплачувати роботу працівників, встановлювати доплати, надбавки, винагороди, виплачувати матеріальну допомогу та допомогу на оздоровлення, премії, інші види стимулювання та відзначення працівників;

·        оплачувати поточні ремонтні роботи приміщень і споруд закладів;

·        оплачувати підвищення кваліфікації педагогічних та інших працівників;

·        укладати відповідно до законодавства цивільно-правові угоди (господарські договори) для забезпечення діяльності закладу освіти.

Новації для педагогів

Строковий трудовий договір. До 1 липня 2020 року керівники закладів зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педпрацівниками, які отримують пенсію за віком, і укласти з ними трудові договори строком на один рік.

Педагогічна інтернатура. Педагоги, які не мають досвіду педагогічної діяльності, протягом першого року роботи повинні пройти педагогічну інтернатуру.

Педагогічна інтернатура передбачає:

·        супровід та підтримку у педагогічній діяльності з боку досвідченого педпрацівника — педагога-наставника;

·        різні форми професійного розвитку — відвідування навчальних занять, опрацювання відповідної літератури тощо.

Виконувати обов’язки педагога-наставника може педпрацівник з досвідом педагогічної діяльності, як правило, не менше п’яти років за відповідною спеціальністю (такою самою або спорідненою предметною спеціальністю або спеціалізацією).

За виконання обов’язків педагог-наставник отримує доплату у граничному розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) в межах фонду оплати праці закладу освіти.

Нові доплати. Закон передбачає нові доплати педагогам за завідування:

·        майстернями, кабінетами інформатики: 15–20%;

·        кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями: 10–15%;

·        структурними підрозділами закладів освіти: 25%;

·        ресурсними кімнатами, спортивними залами чи майданчиками, навчально-дослідними ділянками: 10–15%;

Засновник закладу освіти та/або директор закладу освіти має право встановлювати додаткові види та розміри доплат, підвищення окладів за рахунок власних надходжень.

Оцінювання учнів. За вибором заклад освіти може оцінювати навчальні досягнення учнів, або за власною шкалою оцінювання, або за системою оцінювання, визначеною законодавством.

Якщо заклад запроваджуватиме власну шкалу оцінювання результатів навчання учнів закладу освіти, то він також має визначити правила переведення до системи оцінювання, визначеної законодавством.

Освітні програми. Заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності одну освітню програму на кожному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти або наскрізну освітню програму, розроблену для кількох рівнів освіти.

Освітні програми можна розробити на основі типової освітньої програми або освітніх програм, які розробили суб’єкти освітньої діяльності, наукові установи, фізичні чи юридичні особи і затвердив центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти.

Освітню програму закладу освіти схвалює педагогічна рада та затверджує керівник.

Підвищення кваліфікації. Педагогічна рада:

·        розглядає питання підвищення кваліфікації педагогів, розвитку їх творчої ініціативи, професійної майстерності, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогів, формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогів;

·        ухвалює рішення про визнання результатів підвищення кваліфікації педагога, які він отримав поза закладами освіти, які мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою.

Новації для учнів

Доступність освіти. Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без конкурсу. При цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.

Діти з особливими освітніми потребами, які проживають на території обслуговування комунального закладу освіти, мають право на першочергове зарахування до нього у порядку, визначеному законодавством, для здобуття початкової та базової середньої освіти.

Учні на тривалому стаціонарному лікуванні мають право здобувати освіту в медзакладах.

Організація освітнього процесу. Освітній процес організовують за циклами:

·        перший цикл початкової освіти: адаптаційно-ігровий (1–2 роки навчання);

·        другий цикл початкової освіти: основний (3–4 роки навчання);

·        перший цикл базової середньої освіти: адаптаційний (5–6 роки навчання);

·        другий цикл базової середньої освіти: базове предметне навчання (7–9 роки навчання);

·        перший цикл профільної середньої освіти: профільно-адаптаційний (10 рік навчання);

·        другий цикл профільної середньої освіти: профільний (11–12 роки навчання).

Для учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах, на підставі письмового звернення їхніх батьків утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи подовженого дня.

Формування класів. Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше:

·        24 учнів, які здобувають початкову освіту;

·        30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту.

Зменшення кількості учнів у класі протягом навчального року не є підставою для припинення функціонування класу до закінчення навчального року.

Учні можуть здобувати початкову освіту (незалежно від їх кількості) одного або різного віку і навчатися в одному з’єднаному класі (класі-комплекті) або в різних класах.

Гранична наповнюваність класів-комплектів становить не менше п’яти та не більше дванадцяти осіб.

Індивідуальна освітня траєкторія учня. Реалізуватимуть її на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану. План розробляють педагоги разом з учнем та/або його батьками, схвалює педагогічна рада закладу освіти, затверджує керівник і підписують батьки.

Індивідуальний навчальний план учня має забезпечувати виконання освітньої програми закладу освіти та передбачати участь учня у контрольних заходах, а також у разі необхідності враховує особливі освітні потреби учня, визначені за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки його розвитку.

Індивідуальний навчальний план може визначати відмінні від визначених освітньою програмою закладу освіти послідовність, форму і темп засвоєння учнем освітніх компонентів.

У разі здобуття освіти за екстернатною формою та формою педагогічного патронажу індивідуальний навчальний план складають в обов’язковому порядку, а у разі здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою — за бажанням учня та/або його батьків.

Заклад освіти визнає результати навчання учня, передбачені освітньою програмою закладу освіти, які він здобув за допомогою неформальної та/або інформальної освіти.

Для підтвердження знань учня заклад освіти проводить річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію на загальних засадах, визначених для очної або екстернатної форми здобуття загальної середньої освіти.

Оцінювання. Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Підсумкове оцінювання результатів навчання учнів за сімейною (домашньою) формою здійснюється не менше двох разів на рік.

Додаткові консультації. Учні мають право отримувати додаткові індивідуальні та/або групові консультації та/або заняття з навчальних предметів, з яких:

·        проходять державну підсумкову атестацію на відповідному рівні повної загальної середньої освіти;

·        рівень досягнутих результатів навчання менше середнього рівня результатів навчання учнів відповідного року навчання у відповідному закладі освіти.

Учнівське самоврядування. Органи учнівського самоврядування утворюються за ініціативою учнів та можуть бути одноособовими, колегіальними.

Керівник учнівського самоврядування має право на невідкладний прийом керівника закладу освіти з питань захисту честі, гідності та/або прав учнів закладу освіти. Керівник закладу освіти зобов’язаний розглянути усну чи письмову вимогу керівника учнівського самоврядування про усунення порушень та вжити заходів відповідно до правил внутрішнього розпорядку та/або законодавства.

Органи учнівського самоврядування мають право:

·        брати участь в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;

·        брати участь у заходах (процесах) із забезпечення якості освіти відповідно до процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

·        через своїх представників брати участь у засіданнях педради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Новації для батьків

Безпечне середовище для дітей. Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також гарантує захист учнів від булінгу.

Навчальні заняття. Батьки учнів мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням із керівником закладу освіти.

Також Закон закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.

Батьківське самоврядування. У закладах освіти та їх структурних підрозділах може діяти батьківське самоврядування. Батьківське самоврядування здійснюють батьки учнів як безпосередньо, так і через органи батьківського самоврядування, з метою захисту прав та інтересів учнів, організації їх дозвілля та оздоровлення, громадського нагляду (контролю) в межах повноважень, визначених законом та статутом закладу освіти.

За матеріалами публікації  Ганни Мозирко,
редактора управлінських видань MCFR Освіта